Функції гри в житті дитини

 

Функції гри в житті дитини

Гра - це природна для дитини і гуманна форма навчання. Навчаючи за допомогою гри, ми вчимо дітей не так, як нам, дорослим, зручно дати навчальний матеріал, а як дітям зручно і природно його взяти.

Вивчення нового матеріалу на уроках  диктує доцільність використання ігрових технологій, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів і приводять до більш осмисленого засвоєння знань. Застосування ігор  підвищує міцність і якість засвоєння знань учнів, якщо ігри відбираються і конструюються у відповідності до змісту виучуваної теми, з цілями і завданнями уроків,  використовуються в поєднанні з іншими формами, методами і прийомами, ефективними при вивченні нового матеріалу,  чітко організовуються, відповідають інтересам і пізнавальним можливостям учнів.

                В житті дитини гра виконує такі найважливіші функції:

-         мотиваційну (створює мотив діяльності, який значущий для гравця і дозволяє включитися в діяльність з перших хвилин);

-         освітню (в період підготовки до рольової гри і в ході її гравець отримує раніше незнайому інформацію, знання, які закріплюються значно швидше за рахунок практичного використання в ігровому процесі);

-         виховну (розвиває в учасниках вміння шанобливо ставитися до цінностей оточуючих, коректно відстоюючи власні погляди; прищеплює культуру поведінки);

-       розвиваючу (розвиває швидкість реакції, гнучкість розуму і поведінки, увагу, пам'ять, творчі здібності, організаторські якості, акторські навички, критичне мислення учнів);

-        комунікативну (розвиває навички культури спілкування, вчить поведінки в соціумі, стимулює вміння зав'язувати контакт, будувати і підтримувати комунікацію);

-       розважальну (основна функція гри - розважити, доставити задоволення, надихнути, розбудити інтерес);

-        експериментальну (дозволяє безболісно експериментувати, здійснювати випробування власних можливостей, сприяючи виробленню власної позиції і системи поглядів);

-        компенсаторну (компенсує потребу в прояві дорослості, самостійності, включаючи учасників в соціально значущі відносини);

-        терапевтичну (сприяє вмінню гасити конфлікти, знімає агресивність, стреси, змушує відволіктися від негативних емоцій, подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності);

-       самореалізації в грі;

-       діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

-       корекційну: внесення позитивних змін в структуру особистісних показників;

-       міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціокультурних цінностей;

-       соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм людського гуртожитку;

-       релаксаційну (знімає емоційну напругу, викликане навантаженням на нервову систему, зокрема, при інтенсивному навчанні).

      Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров’я, радість дитячого життя.

Гру називають джерелом радості, королевою дитинства і восьмим чудом світу. Гра є неминучим супутником дитини. Гра – це самостійна діяльність, в якій діти вперше вступають у спілкування з ровесниками, їх об’єднує єдина мета, спільні зусилля її досягнення, спільні інтереси і переживання.

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський промовив фразу, яка стала основою всього того, що містить у собі гра. Він ніби закликав: «Навчайте  граючись, а граючись навчайте». Ось такий простий вираз, а містить у собі неабияку таємницю.